Для гр.6
Такелажні пристосування — це захвати, стропи, траверси, які призначені для закріплення вантажу до робочих органів вантажопідйомних машин за допомогою кілець, петель або гаків. Їх поділяють за такими ознаками:
- - за конструкцією - на гнучкі (з канатів) і жорсткі (з металу);
- - за призначенням - на універсальні та спеціалізовані ;
- - за способом керування - на пристрої дистанційного керування і некеровані, які відчіпляють вручну;
- - за принципом роботи - на механічні, електричні і вакуумні.
На будівельно-монтажних роботах широко застосовують стропи .
Стропи — це сталеві канати з крюками або петлями для підвіски конструкцій до крюкf монтажного крану.
По конструкції розрізняють стропи:
універсальні (мал. 1) у вигляді петлі завдовжки до 20 м і вантажопід’ємністю до 10 т; ватаж до крюка крану закріплюють «на удавку»;
багатогілкові (мал. 2), що мають два, чотири і шість стропів.
МАЛ. 2 СТРОПИ БАГАТОГІЛКОВІ
а — двох гілковий ; б — чотирьох гілковий; в — шести гілковий ; 1 — крюки із запобіжним замком; 2 — роз'ємні сережки; 3 — блоки
При підйомі конструкцій чотирьох гілковим стропом («павуком») стежать, аби навантаження на всі гілки розподілялось рівномірно. Всі види стропів повинні забезпечувати безпеку монтажу, швидкість і зручність стропування і розстропування
Не можна застосовувати стропи, в яких обірвані дротики на кроці завивання більше 10% й іржавчина на 40% дротин, крюки або кільця мають зношеність понад 10%. Тому їх випробовують вантажем, який перевищує вантажопідйомність на 25% упродовж 10 хв. Після випробовування до них прикріплюють бірку із записом про вантажопідйомність і дату випробовування. Але необхідно пам'ятати, що кут між гілками повинен бути не більше 90°, тому що зі збільшенням кута між вітками стропів зусилля в вітках збільшується.
Тому для піднімання і переміщення великогабаритних вантажів застосовують траверси , які мають вигляд балок зі стропами.
Траверси — вантажозахватне пристосування, підвішене до крюка крану, для підйому довгомірних і громіздких конструкцій.
Такелажні пристосування, канати і ланцюги
До такелажного пристосування належать вантажні захватні пристрої (захвати, стропи і траверси), які призначені для закріплення вантажівок до робочих органів вантажопідйомних машин за допомогою кілець, петель або гаків (див. урок 1).
При виконанні такелажних робіт (зчіплювання і відчіплювання вантажів) застосовують канати і ланцюги. Канати за матеріалом поділяють на конопляні, синтетичні (високої міцності) і стальні. Конопляні канати застосовують для розчалок і відтяжок при підніманні великогабаритних конструкцій.
Стальні канати виготовляють з круглого дроту діаметром 0,2-0,5 мм з осерддям (5) з конопель, штучних волокон або металевих, з витих канатних дротин. Круглі стальні канати за конструктивною ознакою бувають одинарного (а), подвійного (б) і потрійного (в) звивання, а також з одностороннім і хрестовим звиванням. Канати одинарного звивання виготовляють з окремих дротин, звитих по спіралі. При подвійному звиванні спочатку звивають окремі дротини у прядку, а потім із готових прядок звивають канат. Канати потрійного звивання (кабелі) виготовляють звиванням між собою канатів подвійного звивання. На монтажних роботах застосовують стальні шестипрядкові канати хрестового (правого і лівого) звивання з органічним осерддям. Канат з індексом 6x19 (1+6+12)+1 ОС розшифровують так: канат має 6 прядок по 19 дротин у кожній і одне органічне осерддя; цифри означають, що в центрі кожної прядки є одна дротина навколо якої розташовані 6 дротин, а в зовнішньому шарі -12 дротин.
Щоб визначити придатність каната рахують обірвані дротини на одному кроці звивання і порівнюють їх зі спеціальними таблицями, в яких записана допустима кількість обривів дротин для даного канату. Для визначення кроку звивання каната на поверхні прядок наносять лінію (0)
(рис. 1, в), від якої відлічують у шестипрядкових канатах вздовж центральної осі каната 6 прядок і на сьомій роблять другу мітку (6). Відстань між мітками "0" і "6" вважають кроком звивання. Усі канати мають коефіцієнти запасу міцності: для вантів, відтяжок - 3,5; для стропів - 6; для лебідок - 9
Рис. 1. Стальні канати: а - одинарного звивання; б - подвійного звивання; в - схема вимірювання кроку звивання каната; г - схема вимірювання діаметра каната; 1 - одношарові, 2 - двошарові, 3 - тришарові, 4 - штангенциркуль, 5 - осерддя
Кріплять канати;
- заплітанням, поставивши об'ємну втулку або з запресуванням (рис. 2);
- за допомогою звичайних клинових затискачів (рис. 3).
Рис. 2. Зрощування кінців каната методом запресування
Всередині петлі роблять коуш, який захищає канат від різних перегинів і перетинання (рис. 3, а). Крім канатів, для строп або захватних пристроїв застосовують ланцюги.
Мал.3 Пристрої для кріплення канатів:
а — коуш; б — звичайний затискувач; в — клиновий затискувач; 1 — гайка; 2 — дуга затискувача; 3 — канат; 4 — клин; 5 — накладка
Стропальніроботи, пов'язані з обслуговуванням підйомно-транспортних машин і механізмів. Вони охоплюють:
- - стропування переміщуваних конструкцій для їхнього піднімання, переміщення і укладання;
- - вибір необхідних вантажнозахватних пристроїв та устаткування, визначення придатності їх для роботи;
- - розстропування конструкцій на місці встановлення;
- - керування діями машиніста крана.
До роботи стропальника допускають осіб, які досягли 18 років і мають відповідне посвідчення.
Стропування - це операція прикріплення конструкції до гака для піднімання і переміщення.
Розстропування — це операція конструкції від гака крана після встановлення конструкції. Стропальник відповідає за безпечне виконання стропальних робіт, а кранівник — за безпечне керування краном.
Вказівки кранівника для стропальника обов'язкові! Перед початком роботи стропальник вибирає вантажно-захватні пристрої, перевіряє справність, наявність на них клейма або бірки з позначенням номера, дати випробування і вантажопідйомність.
Перед стропуванням стропальник і кранівник визначають, чи достатня вантажопідйомність крана для піднімання визначеної маси вантажу.
Залізобетонні та бетонні конструкції, як правило, мають монтажні петлі, призначені для стропування. Гачок підйомного устаткування повинен вільно заходити у зів петлі. Гак заводять із зовнішнього боку деталі в сторону її центру тяжіння. Підйомне пристосування кріплять за всі петлі, що передбачені для піднімання. Невикористані для зачіплювання вантажу кінці багатовіткових строк монтажник або стропальник закріплює так, щоб вони не зачіпали за інші конструкції. Кут між вітками строп повинен бути не більше 90°.
Стропальник повинен керуватися наступним правилом:
- - не користуватися несправними вантажозахватними пристроями;
- - забороняється самостійно чинити стропи.
Якщо конструкції нетипові, то виникає потрібність визначити центр ваги вантажу, який піднімають, тому що можливі аварійні ситуації.
Елементи спочатку підіймають на висоту 20-30 см, перевіряють правильність стропування, після чого подають сигнал про подальший підйом. У разі потреби, поправляють стропи, але перед цим опускають вантаж на землю.
Для успішного виконання такелажних робіт необхідні чітка взаємодія і налагоджений
зв'язок всіх осіб, що беруть участь в них (бригадир, стропальник, такелажник, кранівник).
При такелажних роботах застосовують сигналізацію голосом і знаками.
При транспортуванні вантажів користуються обмеженою кількістю команд, які
подаються голосом. Команду піднімання подають словом «віра», опускання - «майна»,
припинення руху - «стоп». Для обмеження виконуваної команди її доповнюють словом
«ледве», наприклад «ледве віра». Якщо внаслідок значного шуму виконавці (машиніст
лебідки, кранівник тощо) не можуть чітко розрізняти команди, які подаються голосом, то
подають умовні сигнали рукою (мал. 61.1).
Перед початком такелажних робіт треба переконатися в справності вантажопідйомних
пристроїв і такелажних засобів, а також в їх огляді Держгірпромнаглядом у встановлені
терміни. Стропи і канати мають бути випробувані і не мати пошкоджених коушів і інших
дефектів.
До виконання такелажних робіт можна приступати лише тоді, коли
електроустаткування, що підлягає переміщенню, з усіх боків відключено і прийняті заходи,
що виключають подачу напруги до місця такелажних робіт.
Роботи по стропуванню і переміщенню трансформаторів і електричних машин повинні
здійснюватися з особливими запобіжними засобами, щоб уникнути пошкодження стропами
фарфорових вводів трансформаторів, обмоток електричних машин і інших деталей
переміщуваного електроустаткування.
При стропуванню машин або їх частин стежать, щоб стропи накладалися на вантаж, що
піднімається, без заломів, вузлів або перекручувань, а після натягнення стропів перевіряють
Дайте відповіді на запитання:
1. Які бувають стропи?
2. Які бувають захвати?
3. Що входить в такелажні пристосування?
4. Що таке стропування?
5. Що таке розстропування?
6. Які сигнали подає стропальник крановщику?
7. Хто допускається до стропування вантажів?
8. Засоби безпеки стропальника?
Немає коментарів:
Дописати коментар