Головна умова високої продуктивності дробарок при збереженні заданої крупності дробленого продукту — рівномірне завантаження і своєчасна заміна зношеної футеровки.
Футеровка робочого простору дробарки здійснюється плоскими плитами або плитами у вигляді сегментів, виготовленими із міцних зносостійких марганцевистих сталей. Термін служби футеровки залежить від фізико-механічних властивості корисних копалин, повноти завантаження дробарки, прийнятого ступеня дроблення і складає від 5 до 10 місяців.
Важливе значення для ефективної експлуатації дробарки має систематичний контроль за циркуляцією і температурою масла підшипників, а також охолоджувальної води. Для змазування поверхонь, які труться, застосовують індустріальні масла і консистентні мастила. Надійність роботи дробарок також обумовлюється недопущенням попадання в робочий простір предметів, що не дробляться (металічних). Крім того, при експлуатації дробарок необхідно виключити випадки запуску під завантаженням. Перед зупинкою дробарки необхідно припинити завантаження вихідного матеріалу і виробити матеріал, що знаходиться в робочому просторі. Тільки після повного зупинення дробарки вимикається масляний насос і припиняється подача охолоджуючої води.
Особливості умови експлуатації дробарок
Щокові дробарки працювати «під завалом» не можуть, тому для їхнього завантаження передбачають бункери невеликої місткості, з яких корисна копалина подається у дробарку пластинчастим живильником. Іноді перед живильником встановлюють грохот, що виключає попадання у дробарку дрібних частинок, які можуть викликати запресовування розвантажувальної щілини дробарки (особливо при дробленні вологих руд). Завантаження дробарки повинно бути рівномірним по ширині завантажувального її отвору.
Для вирівнювання графіка навантаження дробарки протягом циклу дроблення застосовують масивні маховики, які при русі щоки назад (холостий хід) акумулюють енергію і повертають її при ході уперед (робочий хід).
Зношувальні частини щокових дробарок, які підлягають періодичній зміні або відновленню, такі: футерувальні плити, розпірні плити, вкладиші в гнізда для розпірних плит, вкладиші ексцентрикового вала і осі рухомої щоки, вкладиші і заливка головки шатуна.
Витрати сталі при дробленні в щокових дробарках визначається стиранням футерувальних плит і залежать від міцності матеріалу плит і міцності корисної копалини, що дробиться. При використанні плит з марганцевистої сталі вони коливаються від 0,02 до 0,08 кг/т, при використанні загартованого чавуну — від 0,03 до 0,10 кг/т. Безперебійна робота щокових дробарок забезпечується систематичними планово-попереджувальними ремонтами і оглядами. Періодичність між ремонтами в годинах експлуатації обладнання: технічний огляд — 540, поточний ремонт І — 3240, поточний ремонт ІІ — 16200, капітальний ремонт — 32400.
Конусні дробарки крупного дроблення з діаметром конуса 500 мм працювати «під завалом» не можуть, тому їх завантаження здійснюється так само, як і щокових. Конусні дробарки крупного дроблення з діаметром конуса 900 мм і більше можуть працювати «під завалом» і матеріал в робочий простір дробарки поступає безпосередньо з залізничних вагонів.
Конусні дробарки крупного дроблення у порівнянні з щоковими мають більшу продуктивність, більшу надійність в роботі, для них характерні менші питомі витрати електроенергії. Ці дробарки дозволяють отримати більш рівномірний за крупністю дроблений продукт.
Робочі поверхні дробарки в зонах прийому корисної копалини і дроблення піддаються інтенсивному ударно-абразивному зносу, тому вони захищаються зносостійкою футеровкою (бронею) з високоміцної сталі. Футеровка рухомого корпуса набирається з окремих відливок, які послідовно встановлюються на корпус. Щільність їхньої посадки забезпечується заливкою металевого розплаву (напр., цинку) в простір між корпусом і футеровкою. Дробильний конус покривається футерувальними плитами у вигляді сегментів окремими поясами по периметру корпуса. Кожний з цих поясів розклинюється клиноподібною плитою, яка закріплюється болтами. У вільний простір між футеровкою і корпусом заливається розчин, який складається з цементу марки не нижче 500 і піску у співвідношенні 1: 3 за масою.
У зв'язку з тим, що процес дроблення в конусних дробарках відбувається безперервно, навантаження на їх привод більш рівномірне ніж в щокових.
Зношувальні частини конусних дробарок крупного дроблення, які підлягають періодичній зміні або відновленню, такі: футеровка нерухомої чаші, дробильного конуса і траверси; контактні поверхні в місті підвісу вала дробильного конуса і ексцентрикового стакана; опірне кільце ексцентрикового стакана, втулки приводного вала і конічні шестерні.
Витрати сталі при дробленні в конусних дробарках крупного дроблення визначаються стиранням футерувальних плит. При використанні плит з марганцевистої сталі вони коливаються від 0,005 до 0,03 кг/т.
Безперебійна робота конусних дробарок крупного дроблення забезпечується систематичними планово-попереджувальними ремонтами і оглядами. Періодичність між ремонтами в годинах годинах експлуатації обладнання: технічний огляд — 540, поточний ремонт І — 3780, поточний ремонт ІІ — 7560, капітальний ремонт — 45360.
Конусні дробарки середнього і дрібного дроблення вимагають рівномірної подачі в них вихідного матеріалу, тобто завантаження вихідного матеріалу повинно здійснюватись у центр розподільчої тарілки.
Часто режим роботи відділення крупного дроблення не збігається з режимом роботи відділення середнього і дрібного дроблення, тому між цими відділеннями споруджуються бункери невеликої місткості. Звичайно перед конусними дробарками середнього і дрібного дроблення встановлюють грохоти для відсіву дріб'язку.
Потрапляння в конусні дробарки середнього і дрібного дроблення предметів, що не дробляться, може привести до виходу їх з ладу, тому робота дробарок без пристроїв виявлення і видалення таких предметів забороняється.
Для отримання порівняно однорідного дробленого продукту необхідно, щоб межі відхилень розвантажувальної щілини по довжині паралельної зони були б мінімальними. Допускається така непаралельність твірних паралельної зони: для КСД — 5 мм, для КМД — 2 мм (на усю довжину цієї зони).
Зношувальні частини конусних дробарок середнього і дрібного дроблення, які підлягають періодичній зміні, такі: футеровка нерухомої чаші і дробильного конуса, контактні поверхні ексцентрикового стакана, втулки привідного вала, конічні шестерні і сферичний підп'ятник дробильного конуса.
Витрати сталі при дробленні в конусних дробарках середнього і дрібного дроблення визначається стиранням футеровки чаші і дробильного конуса. При використанні плит з марганцевистої сталі вони коливаються від 0,001 до 0,005 кг/т. Безперебійна робота конусних дробарок середнього і дрібного дроблення забезпечується систематичними планово-попереджувальними ремонтами і оглядами. Періодичність між ремонтами в годинах експлуатації обладнання: технічний огляд — 540, поточний ремонт І — 1620, поточний ремонт ІІ — 6480, капітальний ремонт — 25920.
Валкові дробарки з гладкими валками можуть працювати «під завалом» або матеріал в них може подаватися потоком товщиною в одну грудку. Витрати сталі при дробленні в валкових дробарках з гладкими валками визначається зносом бандажів. При використанні бандажів з високовуглецевої сталі вони складають від 0,02 до 0,06 кг/т. При нерівномірному розподіленні матеріалу по довжині валків бандажі швидко зношуються, на них з'являються кільцеві канавки, так звані «струмки» і дробарка видає нерівномірний за крупністю дроблений продукт.
Валкові дробарки із зубчастими валками частіше за все використовуються для крупного дроблення вугілля, яке перед дробленням, як правило, піддається грохоченню для виділення дрібних класів. При завантаження матеріалу в дробарку необхідно забезпечити рівномірне його розподілення по довжині валків.
Найбільш зношуванні частини цих дробарок — зубчасті сегменти і вкладиші підшипників. Сегменти виготовляють з марганцевистої сталі, а зуби по різальних поверхнях (кромках) наплавляють твердим сплавом.
У валкові дробарки не допускається потрапляння випадкових металевих предметів. Для запобігання виведення дробарок з ладу випадковими металевими предметами перед дробарками встановлюють залізовловлювачі.
Періодичність ремонту валкових дробарок: поточний ремонт І — через 2 — 3 місяця, поточний ремонт ІІ — через рік, капітальний ремонт — через 4 роки .
Великі швидкості обертання роторів і значні відцентрові сили, які при цьому виникають, вимагають ретельного балансування усіх деталей, що обертаються. Балансування виконують при виготовленні дробарки і періодично перевіряють його при експлуатації. Балансування порушується внаслідок зносу молотків і бил. При ремонтах молотки, била і диски, на яких виявлені тріщини замінюються.
Завантаження матеріалу в дробарки необхідно здійснювати рівномірно по ширині приймального отвору і за часом, що забезпечує максимальну продуктивність дробарки і більш рівномірний за крупністю дроблений продукт. Тому в дробарки ударної дії матеріал звичайно подається живильником. Для запобігання потрапляння в дробарки випадкових металевих предметів перед ними встановлюють залізовловлювачі.
В дробарках, обладнаних колосниковими решітками, необхідно спостерігати за станом колосників, тому що їх знос приводить до підвищення вмісту крупних класів у дробленому продукті.
Регулювання роботи дробарок ударної дії здійснюється зміною маси і частоти обертання ротора із закріпленими на ньому бильними тілами.
Для запобігання викиду грудок із завантажувального отвору передбачені закриті зверху коробки з шторами із конвеєрної стрічки або ланцюгів. Ці ж коробки використовують також для відсмоктування пилу, який викидається з дробарки через завантажувальний отвір.
Рівень шуму при роботі молоткових і роторних дробарок вище санітарних норм, тому вони установлюються так, щоб поблизу не було постійних робочих місць.
Витрати сталі в молоткових і роторних дробарках залежить від властивостей матеріалу, що дробиться, і складає, наприклад, при середньому дробленні м'яких вапняків близько 0,0015 кг/т, бурого вугілля — 0,001 кг/т, горючих сланців — 0,015 кг/т.
Інструкція з охорони праці для обслуговування дробарок
2.4. У щокових дробарках працівник повинен оглянути затяжку болтів, корінних підшипників, а в дробарках з простим качанням щоки - затяжку шатунних болтів, перевірити розмір завантажувальної щілини і, при необхідності, відрегулювати його за допомогою гвинтів, що регулюють.
2.5. У валкових дробарках необхідно оглянути броню, яка дробить, валки та зуби, які дроблять; перевірити, чи не перекошені підшипники валка і чи достатньо натянуті запо-біжні пружини.
2.6. У молоткових дробарках необхідно перевірити герметичність ущілення, вели-чину зазору поміж билами та колосниками.
2.7. Огляд обладнання і робочого місця проводиться із дробарником, який здає зміну.
Прийом і здача зміни повинні оформлятися підписами у добовій відомості електро-режиму і в журналі прийому-здачі зміни.
2.8. При виявленні несправностей, які перешкоджають безпечній роботі облад-нання для дроблення матеріалів, дробарник, не приступаючи до роботи, повинен зробити відповідний запис у журналі та доповісти про це майстру. До усунення несправності починати роботу не допускається.
2.9. Не дозволяється самостійний ремонт електрообладнання та пускової апаратури.
2.10. Після перевірки робочого місця і обладнання дробарник повинен доповісти безпосередньому керівнику результати огляду і тільки після його дозволу приступити до роботи.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Експлуатація усіх видів дробарок повинна проводитися у відповідності з вимогами технічної документації заводів-виготовлювачів, технічних інструкцій та інструкцій з охорони праці.
3.2. Включати дробарку в роботу дозволяється при:
справності усіх її вузлів і механізмів;
наявності і достатньої кількості масла в маслостанціях;
справності насоса маслостанції;
наявності вентиляції, пилепридушення (зрошення матеріалу);
справності конвеєрів технологічної лінії;
справності обладнання, яке включено до технологічної лінії.
3.3. Перед пуском дробарки під завантаження дробарник повинен випробувати вхолосту усі механізми і перевірити справність дробарки.
3.4. Не допускається запуск дробарки, якщо у її робочому просторі є матеріал, який переробляється.
3.5. Перед пуском дробарки (для роботи вхолосту або під навантаженням) необхідно:
переконатися, що у дробарці або в небезпечних місцях біля неї немає людей; якщо включений аварійний вимикач або на пусковому обладнанні висить плакат "Не включати - працюють люди!", з'ясувати, хто вимкнув дробарку. Попереджувальний плакат може зняти лише той, хто його вивісив; про пуск або зупинку дробарки треба попереджати обслуговуючий персонал дробильного відділення світловим і звуковим сигналами. Пуску дробарки під навантаження повинен передувати пуск конвеєра дробленого матеріалу, а зупинці її - зупинка живлення конвеєра, який живить дробарку.
3.6. Дробарник не повинен залишати працюючу дробарку без нагляду або передоручати зупинку і нагляд за її роботою особі, яка не допущена до обслуговування дробарок.
3.7. Дробарник повинен стежити за тим, щоб у помешканні, де розташовані дробарки, безперервно працювали і знаходилися у справному стані загальнообмінна і місцева витяжна вентиляції, а також системи гідрообезпилення та укриття місць виділення пилу.
3.8. Для запобігання заклинювання кусків поміж щоками або конусами дробарок треба стежити за тим, щоб куски, які потрапляють в дробарку, не перевищували своїми розмірами дозволених для даної машини.
3.9. Кожен випадок заклинювання камери дроблення, усі ремонти і відхилення від нормальної роботи дробарки повинні бути зафіксовані у спеціальному журналі експлуа-тації дробарки.
3.10. Для попередження викидів кусків матеріалу завантажувальні отвори щокових дробарок повинні мати суцільні бокові огородження висотою не менше 0,9 м; конусних - суцільноз'ємні; молоткових - у вигляді захисних козирків.
3.11. Під час роботи дробарник повинен стежити за рівномірною подачею матеріалу в дробарку з метою виключення забивання робочого простору, перевантаження і зупинки дробарки.
3.12. При застряганні у робочому просторі дробарок великих кусків матеріалу видаляти їх необхідно за допомогою підйомних засобів. Видалення застряглих у дробарках кусків матеріалу вручну, а також розколювання їх молотками або кувалдами не допускається.
3.13. Під час спуску у робочий простір дробарки для відчищення його від
матеріалу або сторонніх предметів, а також огляду і ремонту необхідно:
3.13.1. відключити електродвигуни дробарки і живильника, зняти запобіжники, доповісти безпосередньому керівнику, зробити заявку електрослужбі на відключення і тільки після розбирання схеми приступити до роботи;
3.13.2. над завантажувальними отворами встановити тимчасові настили, які повинні оберігати людей від випадкового попадання сторонніх предметів;
3.13.3. роботи повинні проводитися за нарядами-допусками і під постійним наглядом майстра.
3.14. Під час роботи дробарки не можна:
3.14.1. проштовхувати і доставати куски дробленого матеріалу і сторонні предмети, які застрягли;
3.14.2. відчищати її від налиплих кусків;
3.14.3. ліквідувати неполадки;
3.14.4. регулювати величину зіву, зазори поміж колосниками;
3.14.5. підтягувати регулюючі пружини;
3.14.6. надягати або знімати приводні ремені;
3.14.7.виправляти або встановлювати огородження.
3.15. Дробарник повинен стежити за температурою підшипників, за приладами. У разі їх перегріву необхідно зупинити подачу матеріалу, звільнену від нього дробарку виключити, вилучити ключ-бирку, уважно оглянути її, встановити причини перегріву і вжити заходів до їх усунення.
3.16. Дробарник повинен під час роботи стежити за чистотою і станом проходів, площадок, драбин.
3.17. Експлуатація дробарки не можлива: при відсутності або несправності запобіжних огороджень; при послабленні шпонок у зубчастих колес, шківів або механізмів на валу, а також кріпильних і фундаментних болтів; при пошкодженні пружини натягу у щокових дробарках; без запобіжних шпильок до муфти привідного шківу молоткової дробарки; при несправності змащувальної системи, пилоуловлювачів, сигналізації.
3.18. Зупинку дробарки можна проводити тільки після вироблення матеріалу, який там знаходиться. Аварійну зупинку дробарки можна проводити тільки у випадках, які попереджають нещасний випадок з обслуговуючим персоналом або поломку дробарки.
3.19. При зупинці дробарки із непереробленим матеріалом його необхідно видалити, для чого:
розвести дробарку, збільшивши зазор поміж тілами, які дроблять; видалити неподріблений матеріал, із робочого простору, використовуючи спеціальні крюки. Видаляти матеріал руками не припустимо; звести дробарку до необхідного розміру дроблення матеріалу.
3.20. При обслуговуванні систем змащення дробарок необхідно:
3.20.1 стежити, щоб бак був завжди закритий кришкою з щільно замкненими люками для огляду і чистки;
3.20.2. залишки масла, яке збирається на дні бака і фільтра, періодично видаляти через спускні отвори;
3.20.3. твердий смоляний залишок зчищати скребками вручну через люки у кришці;
3.20.4. при огляді бака використовувати переносні електричні лампи напругою не вище 12 В. Не можливо при цьому користуватися відкритим вогнем (свічкою, сірником) для запобігання взриву парів масла.
3.21. Пуск обладнання, яке виділяє пил, дозволяється тільки після включення вентиляційних систем, які обслуговують це обладнання.
3.22. Завантажувальні і розвантажувальні отвори дробарок повинні бути максимально герметизовані з'ємними укриттями, які приєднані до системи аспірації, а де можливо, за умовами технологічного процесу повинні використовуватися системи гідрообезпилення.
3.23. Дробарник повинен перед кожною зміною перевіряти стан ущільнювачів і своєчасно їх заміняти.
3.24. Виключати пиловідсмоктуючі прилади дробарок треба тільки після зупинки апаратів дроблення і припинення виділення пилу.
3.25. Аналіз повітря на запиленість у відділеннях дроблення повинен проводитися за графіком, який затверджується головним інженером заводу. Місця забирання повітря повинні бути узгодженні із санітарною інспекцією.
3.26. Для попередження збирання пилу на робочих місцях необхідно кожної зміни проводити уборку приміщень мокру (вологу) або пилососом.
3.27. Дробильне обладнання повинне мати засоби зниження шуму: вкрито звукоізолюючими огородженнями; розташовано у звукоізольованих боксах; відділено звукоізолюючими перегородками або екранами.
3.28. При відсутності засобів зниження шуму у відділеннях дроблення для дробарника повинна бути обладнана звукоізольована кабіна спостереження і управління.
3.29. Знаходячись на робочих площадках, де рівні звуку перевищують гранично-допустимі значення, дробарник повинен користуватися засобами індивідуального захисту органів слуху.
3.30. Робочі місця у відділенні дроблення повинні бути добре освітлені. Природне та штучне освітлення повинно бути виконано у відповідності до вимог будівельних норм і правил.
3.31. Дробарник під час роботи повинен дотримуватися правил електробезпеки.
3.31.1. при виявленні несправностей у електрообладнанні роботу треба негайно припинити, установку виключити, доповісти майстру, викликати чергового електрика;
3.31.2. при огляді, очищенні від пилу кожухів електродвигунів і апаратури управління без зупинки і відключення електропроводів необхідно переконатися, що корпуса їх надійно заземлені;
3.31.3. для запобігання ураження електричним струмом під час огляду діючих електроустановок не припустимо виконувати будь-які роботи, за винятком робіт, які пов'язані із попередженням аварії або нещасного випадку;
3.31.4. під час огляду обладнання не можна знімати огородження струмопровідних частин і частин, які обертаються, заходити за огородження і бар'єри;
3.31.5. дробарник повинен вміти надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом.
3.32. Пожежобезпека:
3.32.1. машиніст дробарок повинен знати: правила пожежної безпеки, які встановлені для цеху і конкретно для його робочого місця; розташування поблизу робочого місця засобів пожежогасіння та міри особистого захисту; місце знаходження ближчого оповістителя і номер телефона пожежної охорони;
3.32.2. дробарник повинен використовувати первинні засоби пожежогасіння (пісок, вогнетривка маса, вогнегасник, покривала) при виникненні пожежі. Він повинен викликати пожежну охорону, а до її прибуття, при можливості, використовувати засоби для ліквідації пожежі своїми силами;
3.32.3. підходи до протипожежних щитків і їх конструкції повинні забезпечувати легкий доступ до інвентаря, проходи повинні бути завжди вільними;
3.32.4. матеріал для обтирання повинен зберігатися у металевих ящиках і його кількість не повинна перевищувати добової норми;
3.32.5. усі транспортерні галереї повинні бути обладнані засобами пожежогасіння;
3.32.6. робітник повинен знати та уміти надавати першу (долікарняну) допомогу
як собі так і іншим потерпілим при опіках.
3.33. При отриманні травми необхідно звернутися за допомогою до товаришів по роботі або з'явитися (якщо можливо) у медпункт, попередньо повідомивши про це майстра або іншого керівника.
3.34. Машиніст дробарок повинен знати порядок обліку та розслідування нещасних випадків.
4. Вимоги безпеки по закінченні робіт
4.1. Перед закінченням робіт машиніст дробарок повинен відключити технологічне обладнання, вилучити ключ-бирку і після цього:
- ретельно оглянути обладнання, яке він обслуговує, та площадки навколо цього обладнання;
- перевірити стан огороджень, заземлення електрообладнання, захисних пристроїв, інструмента;
- очистити обладнання від пилу, масла, прибрати промислові відходи у приямку, під транспортерами, на площадках;
- скласти інструмент у спеціально відведеному місці;
- усунути неполадки, які виявлені під час зміни.
4.2. Передаючи зміну дробарник повинен заповнити журнал з відміткою стану
обладнання, огороджувальної техніки, справності блокування і освітлення, часу
роботи дробарки, здати ключ-бирку під розпис у журналі прийому і здачі
ключа-бирки.
Доповісти дробарнику наступної зміни, бригадиру або майстру про усі порушення технологічного процесу або роботи обладнання, які мали місце під час зміни.
4.3. Усі огородження, які було знято під час ремонту або прибирання, треба поставити на місце і надійно закріпити.
4.4. Після зміни дробарник повинен вимити руки, протерти засоби індивідуального захисту, почистити спецодяг і спецвзуття та залишити їх у спеціально відведеному місці, вимитися у лазні.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Дробарник повинен знати причини, які приводять до передаварійної або аварійної ситуації і вміти їх ліквідувати.
5.2. У випадку виникнення аварії обслуговуючий персонал повинен знаходитися на своїх робочих місцях і покинути їх може тільки з дозволу майстра або начальника цеху, за винятком випадків безпосередньо загрожуючих життю.
5.3. Дробарник у випадку аварії повинен повідомити оператора, майстра, начальника цеху.
5.4. Ознаками аварійних ситуацій на дільницях дроблення є:
нагрів або заклинювання підшипників;
вібрація дробарки;
заклинювання дробарки при попаданні стороннього тіла у тракт дроблення;
розслаблення кріпильних болтів;
нагрів електродвигуна, стук у приводі;
злом броні;
підвищення пиловиділення у приміщенні відділення дроблення;
заклинювання стрічки конвеєра;
схід стрічки конвеєра і загорання її від тертя;
обрив футеровки приводного барабана конвеєра;
сторонній шум і вібрація у приводі конвеєра;
відказ вимикача аварійної зупинки обладнання; коли іскрить електрообладнання.
5.5. У випадках, що перераховані, дробарник повинен зупинити обладнання і вжити заходів по усуненню аварії.
5.6. Працівники, на яких не покладені обов'язки щодо ліквідації аварій, повинні бути виведені із приміщення.
5.7. Вихід людей із аварійних приміщень повинен проводитися по найбільш безпечним і коротким шляхам.
5.8. Передаварійна ситуація може також виникнути із-за:
невиконання або невірного виконання розпоряджень майстра;
